9 березня ми вшановуємо пам’ять Тараса Шевченка (1814–1861) – поета, художника й мислителя, чия творчість стала одним із підвалин модерної української культури. Для Шевченка Прага мала особливе культурне значення.
У своїй творчості Тарас Григорович неодноразово звертався до слов’янської тематики. Одним із проявів цієї зацікавленості стала посвята визначному славісту та діячеві чеського національного відродження Павлу Йозефу Шафарикові. Саме йому адресовано вступне «Посланіє» до поеми «Єретик» (1845), присвяченої постаті чеського реформатора Яна Гуса. Через образ Гуса поет осмислював тему духовної свободи, моральної відповідальності та боротьби за правду. Для українського поета Шафарик був символом наукового й духовного пробудження слов’янських народів.
Шевченко знав і про інших провідних діячів чеського національного відродження – історика Франтішека Палацького та філолога Вацлава Ганку. Їхні праці, присвячені історії та літературним пам’яткам Чехії, були відомі в середовищі слов’янської інтелігенції середини ХІХ століття. Прагнення цих учених відродити національну історичну пам’ять і мову було близьким до тих процесів, що відбувалися в українському культурному житті того часу.
Прага відіграла важливу роль і в історії поширення творів Шевченка. Саме тут у 1876 році було надруковано перше повне видання «Кобзаря» у двох томах. Воно з’явилося у друкарні відомого празького видавця і політичного діяча Едварда Ґрегра, який підтримував слов’янські культурні ініціативи. Празьке видання стало важливою подією для української культури: воно об’єднало значну частину поетичної спадщини Шевченка і поширювалося в Європі, а також потрапляло на українські землі в обхід обмежень Емського указу, що забороняв друк українською мовою в Російській імперії. На будинку, де містилася друкарня, сьогодні встановлено пам’ятну таблицю, яка нагадує про цей важливий епізод історії української книги.
Особливого значення постать Шевченка набула в Празі у міжвоєнний період. У 1921–1939 роках місто стало одним із головних центрів українського інтелектуального життя в еміграції. В Українському вільному університеті, Українському історико-філологічному товаристві та інших наукових установах активно розвивалися шевченкознавчі студії, проводилися лекції та публічні заходи, присвячені його творчості. Празьке інтелектуальне середовище стало одним із важливих осередків осмислення спадщини поета в ширшому європейському контексті.
Сьогодні про цей багатошаровий культурний зв’язок нагадує і пам’ятник Тарасові Шевченку в Празі, відкритий у 2009 році на площі Кінських (náměstí Kinských) у районі Сміхов. Автором скульптури став український скульптор Валерій Медведєв. Урочисте відкриття відбулося за участі президентів України та Чеської Республіки і стало помітною подією українсько-чеських культурних відносин. Саме від цього монументу ми починаємо більшість наших історичних прогулянок українською Прагою, підкреслюючи роль Тараса Шевченка в історії боротьби за українську ідентичність.
Таким чином, празький простір зберігає кілька важливих вимірів пам’яті, пов’язаних із Тарасом Шевченком: інтелектуальні контакти з діячами чеського відродження, історію празького видання «Кобзаря», міжвоєнну традицію наукового осмислення його спадщини та сучасні форми вшанування.
Прага, 9 березня 2026 року
Чесько-українське наукове товариство
On the Anniversary of the Birth of Taras Shevchenko
On 9 March we commemorate the memory of Taras Shevchenko (1814–1861) — a poet, artist, and thinker whose work became one of the foundations of modern Ukrainian culture. For Shevchenko, Prague held a particular cultural significance.
In his writings, he repeatedly turned to Slavic themes. One manifestation of this interest was his dedication to the distinguished Slavist and figure of the Czech National Revival, Pavel Jozef Šafárik. It was to him that Shevchenko addressed the introductory “Epistle” to his poem The Heretic (1845), devoted to the figure of the Czech reformer Jan Hus. Through the image of Hus, the poet reflected on spiritual freedom, moral responsibility, and the struggle for truth. For the Ukrainian poet, Šafárik symbolized the intellectual and spiritual awakening of the Slavic peoples.
Shevchenko was also aware of other leading figures of the Czech National Revival — the historian František Palacký and the philologist Václav Hanka. Their works on the history and literary monuments of Bohemia were known among Slavic intellectual circles in the mid-nineteenth century. Their efforts to revive national historical memory and language were closely related to the processes taking place in Ukrainian cultural life at the time.
Prague also played an important role in the dissemination of Shevchenko’s works. It was here that the first complete edition of the Kobzar in two volumes was printed in 1876. It appeared in the printing house of the well-known Prague publisher and political figure Eduard Grégr, who supported Slavic cultural initiatives. The Prague edition became a significant event for Ukrainian culture: it brought together a large portion of Shevchenko’s poetic legacy and circulated throughout Europe, while also reaching Ukrainian lands despite the restrictions of the Ems Ukaz, which banned the printing of Ukrainian-language publications in the Russian Empire. Today, a commemorative plaque on the building where the printing house was located reminds us of this important episode in the history of the Ukrainian book.
Shevchenko’s legacy acquired particular significance in Prague during the interwar period. Between 1921 and 1939, the city became one of the main centers of Ukrainian intellectual life in exile. At the Ukrainian Free University, the Ukrainian Historical and Philological Society, and other scholarly institutions, research on Shevchenko flourished, and lectures and public events dedicated to his work were regularly organized. The Prague intellectual milieu thus became one of the important centers for interpreting Shevchenko’s legacy within a broader European context.
Today this multi-layered cultural connection is also commemorated by the monument to Taras Shevchenko in Prague, unveiled in 2009 at náměstí Kinských in the Smíchov district. The monument was created by the Ukrainian sculptor Valerii Medvediev. Its ceremonial unveiling, attended by the presidents of Ukraine and the Czech Republic, became a notable event in Czech-Ukrainian cultural relations. It is from this monument that we begin most of our historical walks through Ukrainian Prague, highlighting Taras Shevchenko’s role in the history of the struggle for Ukrainian identity.
Thus, the urban space of Prague preserves several important layers of memory connected with Taras Shevchenko: intellectual contacts with figures of the Czech National Revival, the history of the Prague edition of the Kobzar, the interwar tradition of scholarly engagement with his legacy, and contemporary forms of commemoration.
Prague, 9 March 2026
Czech-Ukrainian Scientific Society